Наказ як управлінське рішення
Однією з важливих сторін керівництва школою є підготовка та видання наказів по школі, їх оперативність. Управлінське рішення в цьому випадку слід розглядати як програму дій для керівника школи, педагогічних працівників, учнів та допоміжного персоналу. У ньому необхідно чітко передбачити обсяг і зміст роботи з подальшого вдосконалення навчально-виховного процесу, перелік виконавців та обсяг і терміни виконання, методи й засоби досягнення поставленої мети, критерії оцінювання результативності виконання завдань, передбачуваних цим наказом.
Наказ — розпорядчий документ, що видається керівником підприємства, організації, установи, навчального закладу на правах єдиноначальності та в межах його компетенції.
Накази видають на підставі та для виконання законів, постанов, розпоряджень Президента, уряду, Верховної Ради, нормативних актів органів освіти, місцевих владних структур.
За своїм призначенням усі накази поділяються на ініціативні й такі, що видаються для оперативного впливу на процеси, що відбуваються всередині організації, установи, навчального закладу.
Наказ по школі — це категорична форма управлінського рішення, яка вимагає обов'язкового і своєчасного виконання завдань, визначених у ньому.
Наказові форми управлінських рішень використовуються під час визначення завдань, підбиття підсумків роботи за семестр, навчальний рік, аналізу результатів вивчення навчально-виховного процесу, стану викладання навчальних предметів, виконання навчальних програм, роботи класних керівників тощо.
Накази умовно поділяються на такі види:
• з кадрових
питань: прийом на роботу, звільнення з посади, переміщення й переведення на
по
саду, заохочення, притягнення до дисциплінарної відповідальності;
• з питань основної діяльності: організація навчально-виховного процесу;
• нормативні: затвердження
робочого навчального плану, розподіл обов'язків між працівниками школи,
про «Правила внутрішнього розпорядку» тощо;
• про зарахування учнів до школи, вибуття їх зі школи, переведення з класу до класу.
Усі накази поділяють на накази разової дії та тривалого використання.
Накази з питань навчально-виховної роботи поділяються на:
• установчі
— ті, що стосуються різних аспектів життя школи, наприклад, директор
наказом визначає
завдання колективу закладу чи групі педагогічних працівників щодо підготовки й
проведення предметних тижнів, свят, канікул, екскурсій тощо.
Установчі накази видаються й на виконання законодавчих та нормативних актів про освіту, рішень колегій, наказів управлінь освіти, розпоряджень владних структур. Кількість установчих наказів визначити неможливо, їх видають залежно від ситуації, яка зумовлюється зовнішніми та внутрішніми факторами;
• констатаційно-установчі накази. Вони
стосуються питань навчально-виховної роботи. Підставою
для їх видання можуть бути:
а) результати
перевірки стану відповідності викладання окремих предметів вимогам навчальних
програм, організації роботи класних керівників, вихователів тощо;
б) позитивні й негативні аспекти оцінювання навчальних досягнень учнів за 12-бальною системою;
в) результати державної підсумкової атестації;
г) результати проведення контрольних робіт, анкетування, тестування, діагностування учнів;
г) результати обговорення окремих особливо важливих питань життя школи на засіданні педагогічної ради, батьківського комітету, комітету громадської ради;
д) питання ведення шкільної документації.
Необхідно періодично узагальнювати в наказах і такі питання:
е) виконання
законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Державної
національної
програми «Освіта» («Україна XXI століття»), Положення про
загальноосвітні й навчальний заклад, Концепції національного виховання, Статуту
школи;
• аналітико-узагальнювальні накази.
У них узагальнюються підсумки вивчення досвіду роботи вчителів,
груп учителів, методичних об'єднань, результати дослідницької та
експериментальної роботи в школі.
Вимоги до написання наказів з питань організації навчально-виховного процесу
1. Кожен наказ
має номер, дату і заголовок. Заголовок повинен бути коротким і точно
відображати
зміст наказу.
2. Текст наказу складається з двох частин:
а) констатаційної (преамбули);
б) розпорядчої (резолютивної).
Констатаційна частина
• У
констатаційній частині викладаються факти, обставини, міркування, причини, які
стали підставою
для видання даного наказу.
• Преамбула
викладається стисло й лише з тих питань, з яких даються розпорядження в
резолютивній
частині. Кожна нова думка оформляється з абзацу.
• Якщо
підставою для видання наказу є розпорядчий документ вищестоящої організації,
то в констатаційній частині вказується назва, номер, дата і заголовок до
тексту розпорядчого документа, а також
передається зміст того розділу документа, який стосується школи, що видає
наказ.
• Якщо в
констатаційній частині наказу потрібно підкреслити роль конкретної особи,
використовують
активну форму. (Учитель фізики Карпенко М. П. не забезпечив дотримання
правил техніки безпеки...)
•
Якщо ж факт, про який ідеться в наказі, має
більше значення, ніж роль конкретної особи, чи йому
надається узагальнювальне значення, використовують пасивну форму («...незабезпечується
дотримання
правил техніки безпеки...»)
• Констатаційна частина може бути відсутня, якщо намічена дія не потребує роз'яснення.
Розпорядча частина
• Текст
розпорядчої частини повинен мати наказову форму висловлювань і починатися
словом
«НАКАЗУЮ», яке пишеться (друкується) в окремому рядку великими літерами.
• Якщо констатаційна
частина відсутня, то розпорядження наказу викладається без слова «наказую»
(наприклад, накази про прийняття на роботу, зарахування учнів у школу тощо).
• У розпорядчій частині кожен пункт повинен відповідати натри запитання: кому? що? до якого часу?
• У розпорядчій частині (після слова «наказую») перелічуються всі дії для виконання підлеглими, структурними підрозділами й посадовими особами, до яких звернений наказ.
• Розпорядча
частина може ділитися на пункти й підпункти, якщо наказ передбачає виконання
різних
за характером дій.
• Кожен пункт і підпункт нумерується тільки арабськими цифрами.
• Пункти наказів не повинні суперечити один одному.
• Пункт
починається із зазначення виконавця та конкретної дії, вираженої дієсловом у
неозначеній
формі (забезпечити, встановити, здійснити, розробити і т. ін.).
•
Посадова особа вказується як виконавець
тільки тоді, коли наказ стосується безпосередньо конкретної
особи. У такому разі вказується повна назва посади виконавця. Прізвище, посада,
назва структурного
підрозділу пишуться в давальному відмінку.
• Прізвища осіб у межах одного пункту слід розташовувати в алфавітному порядку.
• В останньому
пункті розпорядчої частини вказуються особи, на яких покладається контроль за
виконанням наказу. Його починають словами: «Контроль за виконанням даного
наказу покладається
на...» (повна назва посади і прізвище записуються у знахідному відмінку).
• Якщо до наказу є додатки, то перед підписом директора подається їх перелік.
• Накази підписує директор школи.
• 3 наказом
повинні ознайомитись усі названі в ньому особи, котрі розписуються про
ознайомлення
з наказом. В окремих випадках накази доводяться до відома всіх працівників і
вивішуються для ознайомлення з їхнім змістом.
• Нумерація наказів ведеться впродовж календарного року.
• Наказ вступає в дію з моменту його підписання.
Наказ має не тільки адміністративно-правове, а й виховне значення, тому його формулювання повинні вирізнятися вичерпною точністю й високою культурою викладу.
За змістом накази мають бути:
• науково обґрунтованими і грамотними;
• повноважними;
• законними (не суперечити нормативним документам і законам);
• обґрунтованими (на основі констатації фактів);
• несуперечливими за змістом;
• своєчасними (відповідати духові часу і потребам);
• ясними, чіткими, мати логічну послідовність, завершеність;
• із зазначенням прізвищ конкретних осіб і терміну виконання.
Реквізити наказу:
1. Назва школи (якщо наказ на бланках).
2. Назва документа («наказ»).
3. Дата.
4. Номер.
5. Місце видання.
6. Заголовок до тексту.
7. Текст.
8. Підпис директора.
9. Візи.
Картка контролю за виконанням наказу
№ |
Питання, які виносяться на контроль |
Виконавець |
Термін виконання |
Вжиті заходи |
Дата зняття з контролю |
|
|
|
|
|
|